ТІТКОВ ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ.
Рубрика «Родинна пам’ять”
Матеріал надала учасниця художньої самодіяльності Одноробівської філії Будинку культури Золочівської селищної Ради – Наталія Тупкаленко.
«Ніхто не забутий,
ніщо не забуте»
Цей герой ніколи не жив у селі Одноробівка, але він звільняв наше село від загарбників. Звали його ТІТКОВ ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ.
Дуже хочу згадати і про нього, коротко розповісти.
Він народився в Калузькій області, в селі Акімово, у великій, дружній сім’ї. Саня, так лагідно його називали рідні та знайомі. Навчання не полюбляв, зате захоплювався книжками про полководців.
В 1937 році закінчив курси трактористів, працював, а вже через рік його призвали до армії, в танкове училище, де він став механіком-водієм. У 1942 році лейтенант Тітков командує танковим взводом на Калінінському фронті.
За бої на цьому фронті був нагороджений орденом Червоної Зірки. Після поранення Олександра направляють на Брянський фронт, потім було навчання на курсах політпрацівників.
Однополчани любили та поважали Олександра, він був і спортсмен, і майстерно водив свій танк, а в коротких перервах між боями неодмінно брав до рук гітару. Він став ініціатором створення в батальйоні художньої самодіяльності!
5 серпня 1943 року бійці батальйону, де комісаром був Тітков О.С., вигнали з Одноробівки останнього фашиста і вийшли на околиці села. Бій тривав до 16-ї години. І в цьому бою Тітков О.С. був смертельно поранений.
Німецькі танки відішли, а бійці поховали свого комісара за селом. На могильному горбику поклали гільзу, на якій написали, що тут похований комісар Тітков.
Посмертно О.С. Тітков нагороджений орденом Леніна.
Пізніше тіло Тіткова Олександра Семеновича було перезаховано в братській могилі села Одноробівка. Іменем Тіткова названа моя рідна вулиця. То ж нехай його ім’я, викарбуване на меморіальній плиті, завжди нагадує про тих, хто не дожив до світлого Дня Перемоги.
