Національно-патріотичне виховання осіб молодіжного віку.
Працівниками Богодухівського РВ №2 з питань пробації 23.03.2023 року було ініційовано проведення просвітницького заходу із керівником сектору «Золочівське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги – Оксаною Дзень, із залученням осіб молодіжного віку, які засуджені до покарань не пов’язаних з позбавленням волі з метою національно-патріотичного виховання та інформаційно-просвітницької роботи з даною категорією осіб. Оксана Дзень разом із провідним інспектором Іриною Бубновою провели інформаційну роботу з підобліковими особами молодіжного віку та поінформували останніх про те, що Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право. Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов’язків. Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань: – забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; – виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; – сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу; – формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації; – формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; – відновлення і вшанування національної пам’яті; – утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності; – формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби; – відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; – забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами; – консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання; – сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді; – підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини; – створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави; – сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості; – виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності; – створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя; – реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.
