Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, язик спершу «біліє» і до 4-го дня захворювання стає яскраво-червоним, на шкірі хворого виникає характерний висип — дрібні яскраво-рожеві або червоні цятки, які часто сверблять.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Шлях інфікування — повітряно-краплинний. Зокрема, під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого.
Щеплення проти скарлатини немає, але після того, як людина перехворіє, виробляється імунітет.
Спалах скарлатини — це два або більше підтверджених випадків захворювання, що виникли протягом 10 днів, при цьому між випадками наявний епідеміологічний зв’язок (наприклад, захворілі діти перебувають в одному класі або групі).
В такому разі:
☛ захворілих відсторонюють від відвідування дитячого садка, школи або роботи на час лікування;
☛ медики встановлюють коло контактних осіб та надають рекомендації щодо подальших дій;
☛ заклади та колективи отримують рекомендації щодо впровадження протиепідемічних заходів від відповідальних служб;
☛ діти, працівники дитячих садків чи шкіл, які відмовляються від лікування мають бути відсторонені з колективу до зникнення симптомів захворювання.
Людина з діагностованою скарлатиною за відсутності лікування антибіотиками може інфікувати навколишніх протягом 2-3 тижнів. Тому ізоляція захворілого в таких випадках має тривати протягом 21 дня від початку захворювання.
