Трудові відносини із сезонними робітниками
Не вся робота має постійний характер - в окремих сферах господарства можна зустріти роботу “на сезон”. Сезонними працівниками є працівники, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців і ця робота включена в Список сезонних робіт і сезонних галузей.
Прикладом може бути робота в лісорозсадниках, в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, на вирощуванні і збиранні картоплі, баштанних культур, робота у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку тощо.
Разом з тим, в Списку сезонних робіт і сезонних галузей не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендується підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами. Під час прийняття на сезонні роботи такий договір може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону і є не більшим за шість місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше 4 місяців.
Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється. Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.
На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати.
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця.
Сезонні працівники звільняються з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю, тобто у зв’язку із закінченням строку трудового договору.
Відповідно такий працівник не пише заяву на звільнення, а лише ознайомлюється з наказом роботодавця про звільнення.
У випадку якщо працівника звільнили, але не виплатили заробітну плату, існує наступний алгоритм дій:
- звернутися письмово до роботодавця з заявою про виплату зарплати, а також про компенсування втрати її частини у зв’язку з порушенням строків її виплати;
- звернутися з письмовою заявою до Державної служби України з питань праці, якщо звернення до роботодавця не дало результатів;
- звернутися до прокуратури, поліції із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
Якщо зазначені звернення не призвели до виплати заробітної плати, працівник може стягнути заборгованість з роботодавця звернувшись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. З цим питанням можуть допомогти юристи системи безоплатної правничої допомоги
Якщо Ви потребуєте консультації юриста системи БПД:
- Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.
- https://t.me/+380677213103 (безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram)
- Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot
- Або звертайтеся до найближчого бюро правничої допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
За інформацією Золочівського бюро
правничої допомоги Харківського відділу
надання БПД.
