У зв’язку з реєстрацією випадків ящуру на території Європейського Союзу, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області нагадує про небезпеку вірусу та закликає дотримуватися профілактичних заходів з метою недопущення занесення та розповсюдження ящуру на території України.

Ящур – це гостропротікаюче висококонтагіозне вірусне захворювання, яке здебільшого вражає велику рогату худобу, свиней та інших  парнокопитних, проте також сприйнятливі і дикі тварини (олені, козулі, лосі та дикі кабани). На ящур можуть хворіти і люди. Основний шлях інфікування людей відбувається через вживання сирого молока хворих на вірус ящуру тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м’ясо.

Збудником ящуру є вірус із родини Picornaviridae, роду Aphthovirus. Вірус має кілька серотипів, що ускладнює розробку єдиної вакцини для профілактики захворювання. Тварини, які перехворіли на ящур одного типу, можуть повторно захворіти у разі інфікування вірусом іншого типу. Вірус передається через контакт із хворими тваринами, забрудненими предметами, повітряно-крапельним шляхом та через корми. Також, переносниками ящуру можуть бути і несприйнятливі до хвороби тварини – собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.

Симптоми ящуру:

Інкубаційний період ящуру триває від 2 до 14 днів. Основні симптоми включають:

• утворення виразок і везикул (пухирців) у ротовій порожнині, на вимені та кінцівках;
• рясне слиновиділення та утруднене ковтання;
• кульгавість через ураження копит;
• зниження молочної продуктивності;
• загальне погіршення стану та лихоманка.

У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.

Профілактичні заходи:

Оскільки ящур є надзвичайно заразним захворюванням, задля попередження виникнення даного захворювання серед тварин необхідно:

• посилити ветеринарно-санітарний контроль у місцях утримання тварин, на фермах, подвір’ях та при транспортуванні.
• забезпечити обов’язкову ізоляцію та ветеринарний огляд новоприбулих тварин.
• регулярно проводити дезінфекцію приміщень, транспортних засобів, інвентарю.
• обмежити доступ сторонніх осіб до тваринницьких об’єктів.
• не допускати закупівлі тварин, кормів та продукції тваринного походження з неблагополучних територій.

Пам’ятайте! Ящур — це не лише загроза тваринам, а й потенційна епідеміологічна небезпека. Лише завдяки спільним зусиллям — уважності, відповідальності та своєчасній реакції — ми можемо запобігти занесенню та поширенню цього небезпечного захворювання  на території нашої країни.