«Виклики, від яких не сховаєшся» під час заходу «Сила вдячності» на форумі ментального здоров’я «Підтримати тих, хто підтримує всіх»: потенціал і добробут працівників сфери ментального здоров’я.
«З кожним із демобілізованих працівників ми проводимо особисті зустрічі. Один із наших військовослужбовців поділився, що для нього і його родини найбільшим викликом стала психологічна травма, яку отримали доньки-близнючки. Після того, як батька мобілізували, його як-ніби викрали з сім'ї. І якщо дружина і він сам справлялися, то діти, яким було по 10 років, дуже болісно переживали. Це якраз той фокус, який ми раніше не брали в опрацювання. Тепер ми плануємо давати сім'ям можливість приходити в терапію з дітьми», – каже Наталя Давидюк, начальниця управління з організаційного розвитку персоналу ПУМБ, учасника спільноти «Бізнес без бар'єрів».
Про виклики, які вже окреслені, але ще не дуже (чи навпаки) зрозуміло, що з ними робити. Про глухі кути, з яких складно знайти вихід й доводиться пробивати стіни. Про створення великих рішень у процесі дискусії та відкриття, які трапляються там, де їх зовсім не очікують. Про все це говорили учасники панельної дискусії «Виклики, від яких не сховаєшся» під час заходу «Сила вдячності» на форумі ментального здоров’я «Підтримати тих, хто підтримує всіх»: потенціал і добробут працівників сфери ментального здоров’я.
Третій щорічний форум організовано Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та ВООЗ World Health Organization Ukraine у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська, Захід «Сила вдячності» відбувся за підтримки ПриватБанк – учасника спільноти «Бізнес без бар'єрів».
Історій, інсайтів, рефлексій – було багато. Ось лише кілька з них:
«Нещодавно після важкого обстрілу допомагали працівникам, у яких основне житло пошкоджено. Одна дівчина була в будинку, поруч із яким стався приліт балістики. Вона каже: не треба ніякої допомоги, навіть фінансової, я сама з цим впораюся. А за кілька днів звертається до терапевта, здає аналізи, тому що є безсоння, нудота, інші симптоми. Це класичний шлях, коли людина не розуміє, що сталося, і не знає, що ПТСР може накривати трошки пізніше. І от для менеджера важливо тримати зв'язок з людьми, розуміти, що відбувається, і вчасно пропонувати інструменти допомоги», – навела життєвий приклад з власного досвіду Олена Лебедєва, Country People Lead SoftServe Ukraine.
«Наші співробітники – перевершники – як і всі люди йдуть вранці на роботу. Після складних подій, після потужних обстрілів. У них є місія: творити радість щиро з душею і робити щасливішими наших гостей. І знаєте, що вони самі говорять? Що коли приходять ось так зранку працювати, то стає значно легше: люди переключаються, починають займатися якимись рутинними задачами та відволікаються від того, що було вночі. У такі дні наші перевершники і гості просто стають на один рівень. Вони одне одного запитують: як ти себе почуваєш, як ви після цієї ночі?», – поділилася Уляна Терновська, начальниця відділу найму та онбордингу персоналу, керівниця проєкту «Mental health» Сільпо.
«Час від часу у наших співробітниць виникають прояви ретравматизації. Коли обслуговують клієнтів та помічають людину в пікселі, або бачать маму, яка втратила сина – ці історії накривають їх згодом. Вони стримали свої емоції, дали теплоту свого серця разом із послугами, але коли відпустили відвідувача, який прийшов із нагадуванням про війну, то часто закриваються в окремих кабінетах і проживають свій біль. Тому що у когось чоловік на фронті, у когось безвісти зник… У моєму відділі є працівниця, яка вже понад 10 місяців не знає, де її чоловік. У Лілії двоє дітей, 2 і 8 років. І вони дуже часто задають питання в саме сердечко: коли буде тато? Чи має тато прийти на день народження? Чи відремонтує тато цю машинку? Це про те, що треба працювати з цими дітьми, з мамою. Тому що біль, який є в сім'ях, однією консультацію, на жаль, не виправиш. Це має бути низка заходів, спланованих для того, щоб люди могли проходити нормальну терапію», – наголосила Наталя Давидюк, начальниця управління з організаційного розвитку персоналу ПУМБ.
«У нас по одному з опитувань видно, що 55% молоді (від 18 до 35 років) відчувають брак енергії. З них ще 35% – вигорання. І тут є непопулярний аспект, про який бізнес зазвичай не говорить і, мабуть, не готовий говорити. Дуже класно, коли ми вкладаємо кошти в ресурс, надаємо психологічну допомогу або будь-що. Питання у тому, наскільки цей ключик підходить в замочок. Це дуже грубо, але це правда. Важливо, наскільки ми підібрали правильний ключ. Якщо ми не йдемо в глибину і не бачимо персоналу, якщо не знаємо, чим живуть наші люди – ми ніколи не підберемо правильний інструмент, ми просто витратимо зайві кошти», – упевнена Ольга Безпалько, керівниця з питань різноманіття та інклюзії ПриватБанк.
«Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, об'єднаних навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
