Зменшити вплив війни на психіку дітей і молоді, запобігати булінгу, підвищити обізнаність у темі ментального здоров’я в учнів та їхніх педагогів – усе це нагальні потреби нашої освіти, важливі не менше, ніж знання й оцінки.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», яку патроную, вже масштабується в школах, зокрема у вигляді «Уроків щастя» (курсу про розвиток соціально-емоційних навичок), запроваджених спільно з Міністерством освіти і науки України з нинішнього навчального року.
Тим часом на Київщині й Харківщині, у громадах, де відновлюється очне навчання, впроваджується ще один інноваційний проєкт програми – «Реформування психологічної служби в системі загальної середньої освіти: експериментальна модель надання послуг у сфері психічного здоров’я».
Двадцять шість закладів загальної середньої освіти – 15 у Київській області та 11 у Харківській – розвивають у себе підтримку ментального здоров’я нового типу, саме таку, про яку говорила на початку, – спрямовану на максимальну взаємодію психологів, педагогів, родин для ранньої допомоги дітям на основі сучасних знань, методик і практик.
У межах проєкту 478 вчителів уже опанували навички підтримки ментального здоров’я. Сорок три практичні психологи навчалися за програмою «Важливі навички в стресових ситуаціях», а 31 із них опанував курс «Діти та війна: навчання технік відновлення». Сорок чотири соціальні педагоги пройшли тренінг «Управління проблемами плюс», ще 32 розпочали навчання в межах канадсько-українського проєкту з підтримки підлітків.
Сьогодні, відвідуючи Харківщину, знайомлюсь із впровадженням програми в одному з місцевих ліцеїв. Тут саме закінчили облаштування затишного й відповідного потребам простору психологічної служби. Адже місце зустрічі із психологом теж має значення й повинне викликати почуття безпеки.
Ставимо за першочергову мету дати безпеку – і психологічну, і фізичну – всім українським дітям.
