Справжня безбар’єрність – завжди про дії.
Це про рівність можливостей, незалежно від того, є у людини інвалідність чи ні. Про здатність говорити, про нову енергію та нові голоси.
Розповідь Ольги та Валерії Іванових – учасниць Інклюзивна Модельна Школа "НовіМИ", заснованої Ольга Акимова, не залишила жодної байдужої людини під час форуму «Моя безбар’єрність: невигадані історії» 
https://bbu.ngo/spilnota-biznes-bez-bar-ieriv-vidvidala.... Мама й донька довели, що сила мрії та взаємопідтримка здатні подолати будь-які перепони.
Валерії 27 років. Усе життя вона пересувається на кріслі колісному або за допомогою милиць. І раніше мовчала про свої мрії та переживання не тому, що їй не було, чим поділитися. А тому що була впевнена: це нікому нецікаво.
Допоміг змінити світогляд безбар’єрний модельний простір нового рівня, де в центрі уваги – моделі з інвалідністю. Це не про звичні стандарти, класичні дефіле чи участь заходах у якості запрошених гостей. Школа, до якої Валерію привела мама (і, до речі, теж стала моделлю), має вже сотню випускниць та покази по всій Європі – і це про злам стереотипів та повернення власного Я.
«Бо коли ти не такий, як усі, то часто чуєш, що не вартий цього світу. Я хочу довести власним прикладом, що ми здатні проявляти себе. Я хочу, щоб таких людей, як я, не називали «інклюзивними». Ми – звичайні. Ми хочемо жити яскраве та повноцінне життя, почуватися гідно та надихати інших. Бо право бути собою – не привілей, а норма», – говорить дівчина.
Валерія бере участь у модельних показах і долучається до професійних фотосесій адаптивного жіночого одягу. Вона стала обличчям бренду «ANOMY_garment». Валерія упевнена: навіть один вихід на подіум здатний змінити життя, адже соціальна включеність – дійсно працює.
Мама дівчини, Ольга, не приховує: виростити дитину з інвалідністю дійсно було важко. Багато років безперервної боротьби – фізіологічної, психологічної, соціальної.
«Для нас, мам, постійні гойдалки. То нас ідеалізують, які ми героїні та знаходимо сили впоратися. То нас дуже сильно знецінюють ігноруванням, намагаються не помічати. Але ми понад усе бажаємо, щоб всі зрозуміли, що ми звичайні жінки, які мріють бути красивими, виховувати щасливих дітей. Коли ми з донькою разом виступаємо на показах, знаходимось на подіумі – я бачу в її очах не осторогу чи сумніви. Я бачу незалежність, впевненість, світло та силу», – розповідає Ольга.
Ця історія – про наше майбутнє. Лише один приклад того, як через безбар’єрність пройти шлях внутрішнього зростання і разом побудувати країну можливостей.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
