Спадкування земельної частки (паю).
Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Чинний Цивільний Кодекс України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1216, 1217 Цивільного Кодексу України).
Спадкування земельної частки (паю) відбувається на загальних підставах, визначених цивільним законодавством, проте має ряд своїх особливостей.
У випадку коли спадкодавець залишив після себе заповіт, земельну частку (пай) успадкує особа, яка вказана у ньому.
Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи (громадянина) своїм майном (у т. ч. й земельною ділянкою) на випадок смерті, зроблене у встановлених законом порядку і формі. Значення заповіту полягає у тому, що ним визначається порядок переходу після смерті заповідача усього майна чи його частки, майнових прав та обов'язків до певних осіб.
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Під цивільною дієздатністю фізичної особи необхідно розуміти її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. 30, 1233, 1234 Цивільного Кодексу України).
Проте дуже важливо пам’ятати, незалежно від змісту заповіту, статтею 1241 Цивільного Кодексу України передбачена обов’язкова частина у спадщині для певних категорій осіб – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Спадкування за законом — це перехід усього майна чи його частки, майнових прав та обов'язків до певних осіб, коло яких та порядок такого переходу визначається відповідно до чинного Цивільного Кодексу України. Іншими словами, спадкування за законом має тоді місце, коли відсутній заповіт або заповітом передбачено перехід не усього майна, прав та обов'язків спадкодавця.
Основна відмінність розглядуваних видів спадкування полягає у тому, що при спадкуванні за заповітом коло спадкоємців є чітко визначеним, а при спадкуванні за законом — визначається відповідно до черговості, визначеної Цивільним Кодексом України.
При спадкуванні за законом встановлено п'ять черг спадкоємців:
— перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
— друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків);
— третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця;
— четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
— п'ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Спадкування земельної частки (паю) за законом відбувається за принципом черговості – кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Законодавством надається можливість зміни черговості одержання права на спадкування (ст. 1259 Цивільного Кодексу України), відмови від спадщини (ст. 1273 Цивільного Кодексу України), відмови від спадщини на користь іншого спадкоємця (ст. 1274 Цивільного Кодексу України).
Для успадкування земельної частки (паю) необхідно вчинити низку послідовних та взаємодоповнюючих дій, зокрема:
— протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця подати письмову заяву до нотаріальної контори за місцем проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — за місцем знаходження земельної частки (паю) про прийняття їх у спадщину;
— зібрати і додати до заяви такі документи:
а) сертифікат на право на земельну частку (пай) або державний акт на право власності на земельну ділянку;
б) свідоцтво про смерть спадкодавця;
в) документ, що підтверджує наявність родинних зв'язків між спадкоємцем та спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
г) пенсійне посвідчення спадкодавця, якщо він був пенсіонером;
ґ) довідку з місцевої ради про останнє постійне місце проживання померлого;
— отримати у державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1268 Цивільного Кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
Якщо потенційний спадкоємець пропустив встановлені законом строки на прийняття спадщини, у нього відсутній акт про право власності на земельну ділянку, або у акті допущена помилка, коли у спадкоємця немає іншого необхідного документу нотаріус відмовляє у реєстрації права на спадщину.
У такому разі спадкоємцю необхідно отримати письмову відмову від нотаріуса та звернутися до суду за місцем розташування земельної частки з позовом, в якому буде заявлене клопотання про продовження строків на прийняття спадщини або позов про визнання права власності на земельний пай у порядку спадкування (залежно від обставин конкретної ситуації).
Якщо у результаті спадкування власниками земельної частки (паю) стають двоє чи більше осіб, спадкоємці можуть:
- укласти письмовий договір про порядок володіння та користування спільним майном;
- укласти договір про поділ майна, що є в спільній частковій власності (при цьому орендну плату спадкоємці будуть отримувати залежно від величини їх частки).
- зробити поділ земельної ділянки в натурі, тобто визначити межі земельної ділянки на місцевості.
Стаття 89 Земельного Кодексу України передбачає, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців відділу «Золочівське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: смт. Золочів, вул. 8 Березня, 3, тел. (0 5764) 5-00-90.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).
