Золочівська громада
Харківська область, Богодухівський район

Бойовий шлях Завадського Олександра Олексійовича.

Дата: 05.05.2020 16:44
Кількість переглядів: 428

До Дня Перемоги в Другій світовій війні.
Фото без опису
Підготувала: Завадська Катерина, випускниця КЗ «Золочівський ліцей №3»
Вони у битві чесно полягли –
А іншого ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги!
Війна…
Ця страшна подія увірвалась в життя мирних людей жахливим вихором. Цей жах відчула кожна сім’я та не обійшло це лихо і мою родину.
Мій прадідусь, Завадський Олександр Олексійович, який народився 15 березня 1915 року, корінний житель смт. Золочів Харківської області. Закінчив 4 класи церковно-приходської школи, працював слюсарем Харківського паровозного депо.
Був призваний до лав Червоної армії на строкову службу весною 1935 року, механіком-водієм до танкових військ. З армії повернувся 1939 року в званні сержанта.
Бойовий шлях прадідусь розпочав в далекому 1940 році на території Західної України. Зі слів мого дідуся: «22 червня, неділя – вихідний, теплий, сонячний літній день. І ось, приблизно о 10 годині ранку терміново визвали до телефону начальника застави (Савінов М.), який, не відриваючись від телефону, промовив: «Німеччина напала на СРСР та вже з 4 години ранку йдуть бої в районах України та Білорусі – піднімай заставу!», а це означало, що за раніше розробленим планом лейтенантський склад займає кругову оборону, де кожен солдат відділення має свої обов’язки: сектор оборони. Спочатку ніхто з лейтенантського складу не повірив у те, що почалась війна з німцями, адже у нас був договір про ненапад. Нам казали запастися продуктами, повним комплектом боєприпасів, а все інше, що залишилося на заставі, спалити, щоб нічого не залишилося нападникам та йти на об’єднання з сусідньою заставою. Як тільки ми переправились через невелику річку, на горизонті показалися німці, де нам і прийшлося вступити з ними у нерівний бій. У цьому бою перемога дісталася нам, оскільки ми добре маневрували та знали місцевість. Після чого ми з’єднались з іншими прикордонними заставами та отримали наказ: охороняти Кіровську залізничну дорогу, яка пролягає з Ленінграду до Мурманська, по ній постачали наші війська та йшли грузи з Америки та Англії – наших союзників».
А трохи пізніше прадідусь Сашко став командиром танку розвідувального взводу, в який входило три танки. На цей час йому було присвоєно звання молодшого лейтенанта.
У 1942 році брав участь в обороні Москви, де був поранений. Орден «Червоної зірки» за відвагу, хоробрість прадідусь отримав в шпиталі. Тоді ж йому було присвоєно звання лейтенанта. Зі своїм взводом вони дійшли аж до Угорщини, де й зустріли таку очікувану, вистраждану перемогу.
У свої 30 років, не встигнувши насолодитися мирним життям, його було відправлено на Далекий Схід. Там мій прадідусь визволяв Манжурію від японських військ. Восени 1947 року він повернувся з війни в званні старшого лейтенанта.
Після війни він відбудовував і налагоджував роботу Південної залізниці.
Ось що говорив дідусь про Другу світову війну: «Моя служба в ім’я Батьківщини пройшла нелегко, були такі моменти, що думав: все, мабуть, не виживемо. Але в тяжкі хвилини з голови не виходило єдине бажання – розгромити ворога та знищити кожного, хто нападе на наші землі».
Цю розповідь про трагічні воєнні роки та нелегке післявоєнне життя я дізналась від його сина, мого дідуся Миколи, бо Олександр Олексійович помер 1985 року, ще до мого народження.
Так, ми щасливі, що не бачили на власні очі жахи Другої світової війни!



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних