Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Право на розірвання трудового договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони займають. Службове становище працівника не змінює загального правила про свободу розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Стаття 38 КЗпП визначає, що працівник зобов’язаний письмово за два тижні попередити роботодавця про своє бажання щодо розірвання трудового договору, який укладався на невизначений строк. Вказувати причину звільнення в заяві не обов’язково, але в певних випадках це доречно зробити. Оскільки від того, наскільки поважною є причина, залежать пільги, які можуть надаватися працівнику.
З наступного дня після подання заяви на звільнення за власним бажанням, починається відлік строку попередження. Більше того, на зупинення відліку не впливає ні хвороба, ні відпустка. Після двотижневого терміну попередження працівник може залишити роботу, незважаючи на те, чи роботодавець виплатив йому заробітну плату, чи ні. Затримати працівника після завершення періоду попередження роботодавець не може за жодних обставин.
При звільненні працівника власник або уповноважений ним орган повинен видати наказ чи розпорядження, в якому буде зазначено причину звільнення з посиланням на відповідну статтю Кодексу законів про працю України.
Останній день роботи буде вважатися днем звільнення.
У статті 241-1 КЗпП вказано, що термін, який обчислюється в тижнях повинен закінчуватися у певний день тижня. Отже, якщо працівник подав заяву в середу, то попереджувальний термін закінчиться в середу через два тижні. Якщо закінчення терміну припадає на неробочий, вихідний чи святковий день, днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Передбачені випадки, коли звільнити за власним бажанням роботодавець зобов’язаний у строк, про який просить працівник. Ці випадки зумовлені неможливістю працювати, а саме: переведенням жінки чи чоловіка на роботу до іншого населеного пункту; переїздом на інше місце проживання; відсутністю можливості працювати у певній місцевості, яка підтверджується медичною довідкою; вступом до ВНЗ; доглядом за дитиною з інвалідністю чи дитиною до виповнення 14-ти років; вагітністю; виходом на пенсію; доглядом за особою з інвалідністю І групи чи хворим членом сім’ї при медичному підтвердженні; прийняттям на робоче місце на конкурсній основі; іншими поважними причинами. У таких випадках працівник повинен пред’явити роботодавцеві докази, які підтверджують поважність причини (довідки з місця працевлаштування жінки/чоловіка, довідка ЖЕКу, медична довідка та ін.).
Слід зазначити, що інші поважні причини за наявності яких власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, вирішуються в кожному конкретному випадку.
Разом з цим, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Також працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
За отриманням безоплатної правової допомоги Ви можете звертатися до Золочівського бюро правової допомоги за адресою: Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. 8 Березня, 3, контактний телефон: (05764) 5-00-90 та за електронною адресою: [email protected].
