Порядок спадкування нерухомого майна.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При спадкуванні майна в Україні застосовуються два основних порядки визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна: спадкування за заповітом; спадкування за законом.
Іноді буває і одночасне спадкування, в тих випадках, коли наприклад частина майна спадкоємцю заповідана, а іншу частину він успадкував за законом. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
На прийняття спадщини у спадкоємця є 6 місяців з моменту її відкриття. За цей час він повинен або прийняти спадщину, або відмовитись від неї. В тих випадках, коли спадкоємець пропустив строк на прийняття спадщини, йому потрібно звернутися з відповідною заявою до суду, щоб цей термін йому було продовжено.
Згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець зобов’язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття, яким є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Після отримання заяви, нотаріусом заводиться спадкова справа. Для цього спадкоємець подає в нотаріальну контору наступні документи:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- довідка про останнє місце проживання та прописку спадкодавця до дати смерті за вказаною адресою;
- документ, що посвідчує особу спадкоємця та ІПН (податковий номер);
- документ, що підтверджує родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, тощо)
- документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину видається або на ім’я всіх спадкоємців, або кожному окремо. В будь-якому випадку в свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці, та визначається частка спадщини спадкоємця, якому воно видане.
Видача свідоцтва про право на спадщину ніякими строками не обмежена. Тож звертатися за одержанням документу можна в будь-який час після закінчення шестимісячного терміну. Коли ви отримаєте свідоцтво на руки – обов’язково потрібно зареєструвати право власності в Реєстрі речових прав на нерухоме майно у нотаріуса або державного реєстратора місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування.
Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Золочівського бюро правової допомоги, контактний телефон: (05764) 5-00-90, та за електронною адресою: [email protected] . Окрім цього, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0800213103.
