Правильно облаштовуємо вигрібну яму.
До цього часу залишається актуальним питання щодо кількості запитів, скарг та звернень громадян щодо незадовільного утримання вигрібних ям сусідами.
Оскільки не всі приватні будинки підключені до мереж централізованої каналізації, особливо в сільських населених пунктах громади, власники домоволодінь змушені вирішувати це питання самостійно – шляхом оснащення земельної ділянки вигрібною ямою. Порушення вимог чинного законодавства при облаштуванні вигрібної ями призводить до забруднення об’єктів навколишнього середовища в результаті її функціонування.
У зв’язку з цим Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області роз’яснює основні вимоги чинного законодавства при облаштуванні вигрібної ями.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
Основні гігієнічні, будівельні вимоги та норми до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення встановлено «Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
Крім цього, вимоги щодо санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами викладені в «Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145.
Рідкі відходи, що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень яма може бути спільною.
Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.
Так, вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою. Об’єм ями визначається з розрахунку кількості мешканців та сантехнічних приладів на одну людину. Яма не повинна перебувати на глибині більше 3 м. Спеціальний шланг, який використовують асенізатори, не дістане до дна і не зможе провести очищення від продуктів життєдіяльності.
Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Переміщення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється. Власнику домоволодіння необхідно заключати договір з суб’єктами господарювання, які надають послуги із вивезення рідких побутових відходів відповідно до потреб. У зв’язку із чим необхідно передбачати вільний доступ до вигребу асенізаційної машини.
Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно із законодавством.
Одночасно повідомляємо, що стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» дає можливість, в свою чергу, органам місцевого самоврядування здійснювати самоврядний контроль за охороною і використанням земель, зокрема здійснювати контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи, вирішувати земельні спори та вживати заходи самоврядного контролю з метою врегулювання конфліктних ситуацій та покращення відносин у громаді.
Відповідно до підпункту 18 пункту4 статті 42 даного Закону до повноважень сільських, селищних, міських голів належить забезпечення на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань.
На власників вигребів за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, згідно зі ст. 152 Кодексу про адміністративні порушення, може бути накладено штраф у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1360 грн) та на посадових осіб, громадян–підприємців – від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн). В окремих випадках, при зверненні до суду, суд може зобов’язати відповідача ліквідувати вигрібну яму.
Богодухівське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
у Харківській області
